У світлі розширення інформаційних технологій кожна особа може поширювати будь-яку інформацію серед значного кола людей. Однак ця «свобода дій» часто може вести до неправомірного використання цієї можливості.
Загалом, при виборі способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, необхідно керуватися тим, що такий спосіб має відповідати критеріям належності, ефективності та правомірності.
Належний спосіб захисту це той, що передбачений законом чи договором. Тоді як під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Варто звернути увагу й на те, що аналіз цивільного законодавства свідчить про те, що з метою захисту особистого немайнового права, законодавець допускає застосування різних способів захисту які не є вичерпними.
Зокрема, особа, право якої порушено, може обрати як загальний (відшкодування збитків чи моральної шкоди), так і спеціальний способи захисту (спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь, заборона поширення інформації тощо) свого права.
Однак, поруч із законними способами захисту є і ті, поява яких обумовлена новими реаліями інформатизаційного світу. Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 11.10.2023 по справі №756/10624/21 дійшов висновку, що у спорах про захист честі, гідності і ділової репутації особи, враховуючи сучасні реалії інтернет-суспільства, ефективним способом захисту також буде видалення поширеної інформації (публікації) з мережі Інтернет.