Рим для туриста та Рим для юриста – зовсім різні речі. Якщо перший поринає в приємні спогади про відвідини Колізею чи мосту Сант-Анджело, то другому одразу спадають на думку складні назви давніх інститутів римського права, як от реституція чи віндикація.
Останні вже давно перетворились із класичних у сучасні способи захисту цивільних прав, що набувають особливого значення у правовідносинах, пов’язаних із обігом нерухомості. Однак і досі судам складно вирішити, коли права позивача підлягають захисту на підставі норм про реституцію, а коли про віндикацію.
Так, вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред’явлена тільки стороні недійсного правочину, тоді як вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння
– тільки особі, з якою відсутні договірні відносини. При цьому, усі сторони договору зобов’язані повернути одержане ними у будь-якій формі під час виконання такого правочину, у тому числі речі визначені родовими ознаками, вартість знищених речей, спожитих послуг тощо. У той час коли у випадку застосування віндикаційного позову лише відповідач повертає позивачу індивідуально витребувану річ, яка збереглась у натурі.
Віндикаційний позов має на меті захист володіння річчю і застосовується лише у випадку вибуття речі із володіння позивача, тоді як реституція – незалежно від цих обставин.
Крім того, у випадку недійсності правочину застосування реституції немає жодних обмежень, тоді як витребування майна з чужого незаконного володіння обмежене правилами щодо добросовісного набувача, встановленими цивільним законодавством.
Помилка в обранні способу захисту може призвести до неможливості відновлення права особи. Тож, щоб не схибити, не треба більше загадувати бажання у фонтану ді Треві, адже всі дороги ведуть до професіоналів з команди Dynasty Law & Investment.
Олексій Грачов, адвокат Dynasty Law &Investment