Україна стрімко рухається до мінімізації використання паперових документів через впровадження електронного документообігу серед державних органів, проте підроблення документів й досі залишається одним з найпоширеніших кримінальних правопорушень.
Службове підроблення відповідно до статті 366 КК України майже завжди інкримінують особі, якщо вона має трудові відносини з державою, роботодавцями і вчинила кримінальне правопорушення. Проте, у більшості випадків адвокатам вдається відійти від такої кваліфікації вчиненого, оскільки правоохоронні органи, зазвичай, несерйозно підходять до ознак самого документа.
Так, для визначення вчиненого діяння як підроблення документів впершу чергу слід визначити чи є документ офіційним, відповідно до примітки статті 358 КК України.
Офіційний документ, як предмет кримінального правопорушення, повинен відповідати таким критеріям:
- має бути складений, посвідчений чи виданий особою, яка має відповідну компетенцію;
- має відповідати формі, яка передбачена законом та обов’язково містити належні реквізити, передбачені законом;
- повинен мати юридично значущій характер, тобто повинен спричиняти юридичні наслідки у вигляді припинення, зміни чи виникнення прав та обов’язків між діянням особи та такими наслідками.
Особливу увагу суди звертають на юридичне значення документу та наслідки, які настали. Так, у постановах ВС №724/1590/19 від 02.11.2022 та №727/5768/18 від 15.02.2021 суди визначають надмірну криміналізацію вчинка особи недопустимою. Правоохоронні органи повинні обов’язково встановлювати суспільно-небезпечні наслідки та причинний зв’язок.
Тож, для успіху у справі, адвокату необхідно детально аналізувати норму кримінального законодавства та встановлювати чи наявні всі критерії предмету складу кримінального правопорушення за ст.358 КК України
Олександр Чорнуха, адвокат Dynasty law & investment