Для великих корпорацій та забудовників процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД) часто виглядає як прикра формальність. Виникає спокуса зекономити, проігнорувавши "паперову тяганину", або провести оцінку поверхнево. Але в екологічному праві помилка в документах може коштувати свободи та значних фінансових втрат.
Що можна вважати червоною лінією? Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення порядку ОВД або ігнорування екологічних вимог спричинило тяжкі наслідки (забруднення земель, викиди, захворювання людей).
Хто і за що відповідає?
Цивільна відповідальність: Мільйонні збитки за шкоду (у тому числі потенціальну) довкіллю відшкодовує компанія. Це б'є по бюджету, але не по свободі.
Кримінальна відповідальність: Підозру за ст. 236 ККУ (порушення правил екологічної безпеки) отримує конкретна фізична особа. Не "абстрактна корпорація", а директор, головний інженер або керівник проєкту, чий підпис стоїть (або мав стояти) під документами. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а це означає майже повну відсутність можливості звільнення від відбування покарання з іспитовим строком.
Слід зауважити, що злочинам проти довкілля присвячений цілий розділ Кримінального кодексу України, однак саме за порушення процедури ОВД передбачено найсуворіше покарання, оскільки ці дії часто є першопричиною вчинення інших злочинів передбачених розділом.
Екологічний комплаєнс — це не про "любов до природи", а про безпеку бізнесу, керівництва та оточуючих.
