Визнання правочину недійсним є одним зі способів захисту порушеного права, який передбачений цивільним і господарським кодексами України. Проте Верховний Суд зазначив, що у певних випадках звернення із позовом про визнання правочину недійсним може суперечити завданням цивільного та господарського судочинства.
Зокрема, коли особа подає такий позов не з метою відновлення свого порушеного права чи інтересу через реституцію (повернення стану, що існував до порушення), а з метою створення підстав для подальшого звернення з іншим позовом або для створення преюдиційної обставини чи доказу для іншого судового провадження.
Також, із судової практики вбачається, що у разі якщо на виконання оспорюваного правочину вже було здійснено певні дії, такі як сплата коштів/передача майна, саме по собі задоволення позовних вимог про визнання правочину недійсним не є достатнім для ефективного захисту права (тобто не відновлює майнові права позивача). З огляду на це, Верховний Суд зазначив, що разом із вимогою про визнання правочину недійсним необхідно заявляти й вимогу про стягнення сплачених коштів/повернення переданого майна з володіння відповідача.
За висновками Верховного Суду це пояснюється тим, що у випадку звернення з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається необхідність дослідження судами наслідків визнання договору недійсним для позивача та необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості повернення відповідачем коштів, обов’язку відшкодування іншій стороні правочину вартості чи збитків. І, як наслідок, таке звернення є самостійною підставою для відмови в позові у зв’язку з обранням неефективного способу захисту прав.
Аби не допустити відмови у задоволенні позовних вимог, не зволікайте та звертайтеся до спеціалістів, які нададуть Вам професійну консультацію та підготують позовну заяву з урахуванням всіх необхідних вимог законодавства та судової практики.
Віолетта Федорко, юрист Dynasty Law & Investment